Що таке ДВП? Особливості деревоволокнистих плит і область застосування

Якщо ви добре знаєте, що таке ДВП і можете без вагань сказати, що ДВП це деревоволокниста плита, яка в побуті найчастіше зустрічається на задній поверхні шаф або на днищі шухляд, то ви нічого не знаєте про ДВП. Адже сьогодні є багато різновидів цього бюджетного матеріалу, які мають широке використання в різних сферах. До того ж це чудовий результат безвідходного виробництва: ДВП виготовляють зі спресованої деревної стружки з додаванням спеціальних синтетичних смол, парафіну та інших речовин. А вибираючи деревоволокнисті плити, потрібно враховувати багато критеріїв, про які читайте далі.

Як і коли виникли ДВП?

Сьогодні важко уявити собі меблеву промисловість без ДВП. А чи знаєте ви, як і коли їх винайшли? Першу фабрику з виготовлення плит на основі дерев’яних волокон заснували в Англії ще 1898 року. Там налагодили виробництво напівтвердих ДВП, для яких ще не використовували жодних сполучних елементів. Це був так званий сухий спосіб. Мокрий метод, який зробив ДВП більш надійними і стійкими, винайшов і запатентував як масоніт 1924 року американець Вільям Мейсон.

Як правильно вибрати будівельний матеріал?

Різновиди ДВП можна вибирати за їхніми характеристиками, які зручно розрізняти за спеціальним маркуванням. Наприклад, для твердих плит можна орієнтуватися на такі абревіатури:

Т – проста тверда ДВП;

ТП – панелі, які мають покриття з одного боку;

ТС –  лицьовий бік виконаний зі стружки;

ТСП – поєднання стружки і лицьового покриття;

СТ – надтверда ДВП;

СТС – надтверда ДВП із вмістом стружки з лицьового боку.

Також враховуйте власні потреби, за необхідності проконсультуйтеся з фахівцями, які допоможуть вам дібрати потрібний  різновид.

Різновиди ДВП

Є два основні способи виготовлення ДВП:

мокрий – деревну стружку вимішують зі сполучними клейовими елементами і гідрофобізувальними складниками задля підвищення вологостійкості і міцності (є також  більш екологічним);

сухий –  методом пресування або висушування деревних відходів, які формують у листи без додавання допоміжних клейових сполук.

Також у плит може бути різна щільність, товщина і міцність, залежно від цих характеристик їх поділяють на:

м’які;

тверді;

напівтверді;

надтверді;

ламіновані.

М`які ДВП

Використовують для звукоізоляції та утеплення приміщень, зокрема для робіт зі стінами й підлогами. За властивостями нагадують гіпсокартон, але порівняно з ним мають такі переваги, як більша еластичність, легкість і дешевша вартість. При виготовленні не використовують синтетичних смол, тому такі ДВП можна використовувати для обробки стін у дитячих кімнатах або для людей з алергією. 

Напівтверді і тверді плити

Відомі також як МДФ, напівтверді плити є порівняно новим будівельним матеріалом, найчастіше використовуваним сьогодні у меблевій промисловості. Завдяки підвищеній щільності та місності вони  добре підходять для виготовлення задніх стінок шаф та днища  шухляд і диванів. Зразки з облагородженим лицьовим боком (з імітацією структури дерева, різними кольорами тощо) використовують для декору приміщень. 

Надтверді плити ДВП 

Такі ДВП завдячують своїй високій щільності та міцності мінералу пектоліту, сполуками якого їх просочують. Вони слугують надійним матеріалом для виготовлення різноманітних перегородок та арок. Також їх часто застосовують для покриття підлоги і навіть для виготовлення електрощитків.

Ламіновані ДВП

Здебільшого мають естетичне застосування – як облицювальний матеріал, а також для виготовлення підвісних стель, арок і перегородок. Підходять для приміщення з високою вологістю, оскільки покриті синтетичними смолами для підвищення вологостійкості.

Сфери застосування ДВП

ДВП – це водночас практично й екологічно, адже вони є незамінним матеріалом у сучасному будівництві  і дають друге життя деревним відходам. Завдяки їхнім характеристикам плити слугують для:

створення елементів меблів і декору, зокрема стін, перегородок і днищ;

чорнових робіт під час ремонту – утеплення і шумоізоляції, вирівнювання підлоги і стін;

облицювальних робіт і декору приміщень;

зведення будинків у ролі додаткового підсилення каркасу та утеплення дахів;

виготовлення дверей – у вигляді наповнення та як основного матеріалу.

Головні переваги і недоліки деревоволокнистих плит

ДВП мають багато переваг порівняно з натуральною деревиною, серед них:

високий ступінь вологостійкості;

підходять для шумо- і теплоізоляції;

зручність в обробці та монтажі; 

довгий строк експлуатації;

незначна вага;

екологічність (окремі види, виготовлені без синтетичних смол і шкідливих сполук);

можна декорувати штукатуркою або фарбою;

доступна ціна (залежно від якості).

Проте є в ДВП і деякі недоліки:

наявність токсичних сполук в окремих видах;

у м’яких ДВП – низька міцність;

можливість деформації при неправильному зберіганні чи тривалому впливі вологи;

не витримують великих навантажень.